Навчально-методичне забезпечення - це комплекс засобів навчання спрямованих на успішне вивчення предмету.

Закон про освіту. Проект

В українському суспільстві наростає незадоволення системою освіти. Зростає кількість громадян, які прагнуть здобувати освіту для дітей чи для себе за кордоном. Зростає кількість дітей, яких забирають на домашнє навчання через незадоволення середньою школою. Ключова проблема системи освіти в Україні - невідповідність змісту і форм освіти вимогам 21-го століття. Саме це і повинен змінити новий закон про освіту.

Концепція Нової школи

Цей документ - Концептуальні засади реформування серед- ньої освіти «Нова українська школа» - простою мовою пояснює ідеологію змін, які буде реалізовувати підготовлений законо- проект.

Державний стандарт

Державний стандарт - це вимоги до освіченості учнів. Державний стандарт базової та середньої освіти визначає складові та зміст освіти, встановлює державні вимоги до випускників та учнів. Постановою визначається зміст базової та повної середньої освіти, а також визначає базовий навчальний план. 

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Найбільша бібліотека України, головний науково-інформаційний центр держави. Входить до числа десяти найбільших національних бібліотек світу. Заснована 2(15) серпня 1918 року як Національна бібліотека Української держави, з 1988 року носить ім'я В. І. Вернадського.

Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти

ВІППО сьогодні - це сучасний центр підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Його наукова, соціально-культурна та матеріально-технічна бази дозволяють вирішувати складні завдання підвищення педагогічної майстерності, психолого-педагогічної компетентності освітян області. Інститут ліцензовано як вищий навчальний заклад ІІІ-IV рівнів акредитації із правом підвищення кваліфікації педагогів.

Дидактичні ігри на уроках історії

Дидактична гра - це гра, яка допо­магає вчителю не тільки урізнома­нітнити навчання, але й організува­ти процес розумового розвитку ди­тини.

Використання дидактичних ігор на уроках історії дає можливість не тільки нейтралізувати зверхність, монотонність оповіді учителя, сти­мулювати позитивні емоції, але й створити атмосферу здорового зма­гання, яке змушує школяра не про­сто механічно згадувати відоме, а й мобілізувати всі свої знання, дума­ти, добираючи відповідне, зіставля­ти та оцінювати.

У дидактичних іграх процес навчан­ня набуває інших, незвичайних форм навчання - політ фантазії, самостійний пошук, новий погляд на звичайні ситуації, переосмис­лення фактів. Гра створює атмосфе­ру здорового змагання, змушує по-новому використовувати накопиче­ні знання й застосовувати їх не тільки механічно, але й відповідно до умов гри. Важливим є ще те, що не під тиском обставин, а за бажан­ням самих учнів, під час навчальної гри відбувається багаторазове по­вторення матеріалу в різноманітних формах.

Часте звернення до дидактичних ігор на уроках історії показує, що такі уроки слід проводити і як індивідуальні турніри, і як змагання команд. У випадку командної гри до неї залучений майже весь клас і нікому не доводиться нудьгувати.

Слід відзначити, що зовсім не важко, а навіть значно простіше в методичному плані поєднувати традиційні навчальні заняття із ігровими. Застосування ігрових форм можливе вже і на етапі актуалізації навчальної діяльності учнів, і при вивченні нового матеріалу, і на етапах закріплення, повторення та узагальнення історичного матеріалу.

Використання web-квестів у навчально-виховному процесі

Давня мудрість говорить: «Хто стоїть на місці, той відстає». А хто не хоче відставати, мусить рухатися вперед, і не зупинятися, досягнувши вершини, а підійматися вище. У цьому й полягає основна місія сучасного учителя. Вже не достатньо бути на уроці та поза ним актором, режисером, діловодом, диригентом, дипломатом, психологом, новатором і компетентним фахівцем.

Модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку. Ці якості не видаються додатком до диплома про педагогічну освіту, а формуються у щоденній учительській праці.

Сьогодні ми розуміємо: бути гарним професіоналом, означає бути в постійному пошуку, зростанні, розвитку. Праця педагога відрізняється високою мобільністю, надзвичайною складністю, вимагає від нього глибоких та різнобічних наукових, професійних знань, умінь, навичок, що становлять основу професійної компетентності.

Професійна компетентність педагога є не лише сумою теоретичних знань та вміння їх репродукувати у певному обсязі згідно з правилами, а також мотивом і засобом розвитку навичок практичних дій в інформаційному суспільстві. Можливість різнобічного розвитку учня пропонують саме сучасні методики навчання і новітні технічні здобутки. Широке й ефективне впровадження інноваційних методик в навчально-виховний процес сприяє підвищенню його якості, зацікавленості учнів і викладачів, є важливою стадією процесу реформування традиційної системи освіти в контексті глобалізації. Однією з таких методик, яка вчить знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати і вирішувати поставлені задачі є методика web-квестів.

Вперше модель web-квесту була представлена викладачем університету Сан-Дієго Берні Доджем у 1995 р. Сьогодні ця технологія використовується як найбільш вдалий спосіб використання Інтернету на уроках.

Веб-квест дає можливість учням ефективно використовувати інформацію, яку вони знаходять у мережі.

Веб-квест - це технологія орієнтована на учнів, занурених у процес навчання, яка розвиває їх критичне мислення.

Завдяки конструктивному підходу до навчання, учні не лише добирають і упорядковують інформацію, отриману з Інтернету, а також скеровують свою діяльність на поставлене перед ними завдання. Це технологія, яка дозволяє працювати в групах (від трьох до п'яти чоловік), розвиває конкурентність і лідерські якості.

Веб-квест містить такі основні елементи:

• вступ, у якому обов'язково вказуються терміни проведення роботи і надається вихідна ситуація або завдання;
• посилання на ресурси мережі, у яких міститься необхідний для веб-квесту матеріал: електронні адреси, тематичні форуми, книги або методичні посібники з бібліотечних фондів;
• поетапний опис процесу виконання завдання з поясненням принципів обробки інформації, додатковими супровідними питаннями, причинно-наслідковими схемами, таблицями, діаграмами, графіками та ін.;
• висновки, які мають містити приклад оформлення результатів виконання завдання або їх презентації, шляхи подальшої самостійної роботи із зазначеної теми і галузі практичного застосування отриманих результатів і навичок.

На першому етапі викладач проводить підготовчу роботу, знайомить учнів із темою, формулює основну проблему.

Завдання веб-квеста є окремими блоками питань і переліками адрес в Інтернеті, де можна отримати необхідну інформацію. Питання сформульовані так, щоб при відкритті сайту учень розумів принципи для відбору матеріалу, виділення головного з усієї інформації, яку він знаходить. Ця стадія веб-квесту має найбільший розвивальний потенціал: при пошуку відповідей на поставлені питання удосконалюється критичне мислення, уміння порівнювати і аналізувати, класифікувати об'єкти і явища, мислити абстрактно. Певне керування процесом з боку викладача може проводитися через надання списку запитань, поширення прикладів, схем.

Наступним є етап оформлення результатів, у межах якого відбувається осмислення проведеного дослідження. Робота передбачає відбір значимої інформації і представлення її у вигляді слайд-шоу, буклету, анімації, постеру або фоторепортажу. Обговорення результатів роботи над веб-квестами можна провести у вигляді конференції, щоб учні мали можливість продемонструвати власний практичний доробок. Результати веб-квеста для звіту можуть мати різноманітні форми: база даних; діалог, історія або приклад для вивчення; он-лайн документ, який містить аналіз неоднозначної ситуації, повідомляє основні тези і спонукає користувачів додати власні коментарі або не погодитися з авторами; проведення псевдо-інтерв'ю з експертом протягом заняття або публікація його у мережі Інтернет. На цьому етапі розвиваються такі риси особистості як відповідальність за виконану роботу, самокритика, взаємопідтримка і уміння виступати перед аудиторією.

Можна практикувати розміщення результатів роботи над веб-квестом в мережі Інтернет на спеціалізованих сайтах, таким чином досягаючи трьох цілей: учні розуміють, що завдання є матеріальним і високотехнологічним; вони отримують аудиторію, зацікавлену у результатах їх праці; у них з'являється можливість зворотного зв'язку з боку аудиторії.

Завершальним етапом є оцінювання, однак обов'язковим для веб-квесту є попереднє (до початку роботи) оголошення його принципів. Критерії оцінки можуть бути різними (за часом презентації, оригінальністю, новаторством та інше). В оцінці підсумовується досвід, який був отриманий учнем при виконанні самостійної роботи за допомогою технології веб-квест. У завданнях з деяких тем логічним є включення до заключної частини риторичних питань, які стимулюватимуть активність пошукової роботи.

Якою ж є структура уроку веб-квесту? Початок уроку має основні, характерне для інших уроків, елементи: організаційна частина, мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань.

Викладення нового матеріалу відбувається за схемою: завдання - питання - робота з Інтернет-ресурсами - повернення до питання, аналіз отриманої інформації - перехід до наступного питання. Давши відповіді на кожне з питань, отримуємо результат, тобто вирішене завдання, яке ставилось на початку.

При підготовці та проведенні такого уроку важливо чітко усвідомити роль кожного учасника навчально-виховного процесу та розподілити їх обов'язки для досягнення максимальної ефективності.

Учень повинен:

• сформулювати відомі умови завдання;
• визначити необхідні, але невідомі відомості; знайти їх;
• проаналізувати, обробити, узагальнити й обговорити виявлену інформацію; вирішити, наскільки з урахуванням знайдених відомостей поле завдання втратило (чи придбало) проблемний характер;
• узагальнити відшукану інформацію;
• оформити результати роботи.

Викладач:

• надає декілька посилань на бажані Інтернет-ресурси, які зададуть інтонацію, акценти пошуку;
• наводить декілька культурних зразків, які служать орієнтиром для порівняння та можуть показувати спектр думок з проблеми;
• розробляє бланки з чітким формулюванням критеріїв оцінювання;
• контролює процес пошуку.

Рекомендації до проведення веб-квесту:

• визначте ключові слова для пошуку (чи слід їх змінювати на різних етапах розв'язання);
• знайдіть необхідну інформацію в мережі Інтернет;
• проаналізуйте й обговоріть знайдену інформацію;
• при необхідності - відкоригуйте ключові слова та повторіть пошук;
• сформулюйте висновок і обговоріть його (чи відповіли Ви на всі підпитання? Якщо ні - повторіть ще один цикл пошуку й обробки інформації).

Методика веб-квестів активізує навчальний процес, сприяє підвищенню індивідуалізації навчання і його якості.

Веб-квест - одна із найбільш ефективних моделей використання Інтернета в навчальному процесі.

Веб-квест - проблемне завдання, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету.

Веб-квест - це формат уроку орієнтований на розвиток пізнавальної, пошукової діяльності учнів, на якому значна частина інформації здобувається через ресурси Інтернету.

Веб-квест - це дидактична структура, в рамках якої викладач удосконалює пошукову діяльність учнів, задає їм параметри цієї діяльності і визначає її час. Викладач перестає бути джерелом знань, але створює необхідні умови для пошуку і обробки інформації.

Така діяльність перетворює учнів на активних суб'єктів навчальної діяльності, підвищуючи не лише мотивацію до процесу здобуття знань, але і відповідальність за результати цієї діяльності і їх презентацію. Ця методика є сучасною та перспективною, має ряд переваг, заслуговує на широке впровадження в навчально-виховний процес.